СЕЛЕКЦІЯ У СВИНАРСТВІ

 Селекційні ознаки свиней, їх мінливість, взаємний зв'язок та успадкування

Як відомо, кожна селекційна ознака виявляється у свиней відповідно до спадкових задатків, котрі закладені в генах. У тих випадках, коли успадкування потомством ознак батьків здійснюється за схемою: один ген — одна ознака, управляти селекційним процесом досить просто. Візьмемо, для прикладу, успадкування свинями білої і однієї з кольорових мастей. Та й інші масті детермінуються одним і тим же геном, який зустрічається в двох різних формах (алелях): домінантній ,— позначимо буквою «А» і рецесивній — буквою «а». При однорідному підборі батьків, гомозиготних за алеллю «А» (генотип АА), приплід буде тільки білим, а за алеллю «а» (генотип аа) — тільки відповідного кольору. При різнорідному підборі успадкування масті також завжди легко передбачити. Покажемо це на прикладі схрещування маток великої білої породи з кнурами миргородської (чорно-ряба), або, навпаки, білих чистопородних кнурів з чорно-рябими матками. Згідно з трьома загальновідомими законами Менделя від гомозиготних батьків з різними генотипами (в даному випадку АА і аа) отримаємо перше покоління F1 і) помісного потомства, однакове і за генотипом (Аа і аА), і за фенотипом (масть тільки біла).

При спаровуванні помісних маток і кнурів з гетерозиготним генотипом Аа і аА першого покоління нащадки (F₂) будуть з генотипами АА, Аа, аА і аа (співвідношення гомозигот і гетерозигот 1:2:1). Але оскшьки всі гетерозиготи будуть такими ж білими, як гомозиготи АА, то загальна чисельність білого приплоду становитиме 75 %, а кольорового — 25 % (Менделівське співвідношення 3:1). У третьому поколінні (F₃) чорно-рябі матки в парі з чорно-рябими кнурами дадуть потомство тільки чорно-рябої масті, а з білими — таке саме як спочатку F₁ (100% білих). У батьківських пар з генотипами АА + аА і АА + Аа приплід буде білим і чорно-рябим у співвідношенні 3:1. Маток білих тільки за зовнішнім виглядом, а за спадковими задатками наполовину чорно-рябих (генотип Аа і аА), можна легко розрізняти при схрещуванні з чорно-рябими кнурами. У цьому випадку буде отримано чорно-рябий і білий приплід у співвідношенні 3:1. За даними Гільмана 3. Д. (1995) точність даного способу перевірки спадкової частини свиней за мастю завдяки їх багатоплідності близька до 100% проти 75% у великої,рогатої худоби та інших малоплідних тварин.

На відміну від масті всі показники продуктивності свиней за своєю спадковою природою не моно-, а полігенні. Вони залежать від багатьох генів, особливостей їх комбінацій і рекомбінацій в процесі ділення хромосом і розмноження клітин, а також від мутагенезу і повноти виявлення в різних умовах зовнішнього середовища.

У практичній діяльності зооінженера племінна робота щодо поліпшення порід базується на вченні про мінливість, успадкування, відбір і підбір тварин, тобто на категоріях популяційної генетики. Селекціоновані показники продуктивності свиней діляться на три основні групи. До першої відносяться ті з них, які характеризують відтворювальні якості тварин, до другої — відгодівельні і до третьої — м'ясні. Відтворювальні якості кнурів характеризуються статевою потенцією, здатністю садки на чучело, кількістю повноцінних сперматозоїдів і запліднюючою здатністю сперми, а свиноматок — запліднюваністю, багатоплідністю, молочністю (масою гнізда у віці 21 дня), масою поросят у гнізді при відлученні. Найважливіший показник відтворювальної здатності маток — середньорічна кількість одержаних поросят та їх загальна маса.

Відгодівельні якості оцінюють за величиною середньодобових приростів На відгодівлі, віком досягнення реалізаційної маси (100—120 кг), витратою кормових одиниць на 1 кг приросту за період відґодівлі.

Головним показником, що характеризує м'ясо-сальні якості свиней, є товщина шпику над 6—7 грудними хребцями. Для оцінки рівномірності розподілення шпику вимірюють його найбільшу товщину (на холці), найменшу (над першим поперековим хребцем) і на крижах.

У науково-дослідній та поглибленій племінній роботі, крім цього, враховують площу поперечного розрізу найдовшого м'яза спини за останнім ребром («м'язове вічко»), масу окосту та вміст у туші м'яса, сала і кісток.

Важливе значення має хімічний склад м'яса і сала (вміст сухої речовини, протеїну, жиру, золи), а також фізико-хімічні властивості (кислотність, вологоутримуюча здатність, колір м'яса), Щільність сала (температура плавлення, йодне число), смакові якості свинини, аромат та ін.

Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят в швидкість росту — кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної: маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки; залежать не від одного, а від багатьох генів, які знаходяться в різноманітних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру: їх від батьків потомству, посилаючись на закони Meнделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково виріщувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак.