Діагностика маститу як спосіб оздоровлення поголів’я корів
Діагностика маститу як спосіб оздоровлення поголів’я корів
В Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке) проведено масштабні порівняльні дослідження з оцінки різних способів діагностики субклінічної форми маститу в корів, у тому числі з використанням низки перспективних пристроїв, які функціонують на електронній основі.
Передусім розглянемо (в тому числі і в історичному аспекті) способи виявлення прихованої (субклінічної) форми маститу. Для встановлення субклінічних маститів важливо провести ретельне обстеження стану молочної залози. Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності корів.
У діагностиці субклінічного маститу перевагу надають пробам (тестам), з їх допомогою виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також проводять бактеріологічне дослідження молока.
На думку низки учених, дослідження секрету хворої частки вимені допомагає виявити характер процесу запалення, проконтролювати результати лікування, встановити епізоотологічну і епідеміологічну роль даної тварини під час хвороби, пов’язану зі споживанням молока і молочних продуктів.
Прості хімічні методи дослідження паренхімного молока, видоєного відразу ж після закінчення доїння, поділяють на дві групи: визначення змін реакції (рН) молока з використанням індикатора; методи визначення підвищеної кількості клітин у молоці.
Застосування індикаторів грунтується на їх здатності змінювати колір рідини за різної концентрації водних іонів у розчині. Молоко здорових корів у середині лактації має слабокислу реакцію, рН — від 6,3 до 6,9. В разі маститу реакція молока інколи стає лужною з рН 7,0 і вище. Однак, внаслідок того, що активна кислотність молока за субклінічних маститів змінюється не завжди, або змінюється несуттєво, цей показник вважають не досить надійним для їх виявлення.
Постійною ознакою запального процесу в молочній залозі є підвищена кількість у молоці соматичних клітин, головним чином лейкоцитів. Найзручнішою у практичних умовах виявилась проба Уайтсайда, яку ще 1939 року запропонував англійський вчений Уайтсайд. Реактивом у ній служить 4 %-ний розчин їдкого натрію, який змішують з молоком у співвідношенні 1:5.
В подальшому цей метод вдосконалювало багато вчених. Так, 1957 року американський вчений Шалм для діагностики маститів запропонував каліфорнійську маститну пробу, на основі використання поверхнево-активних речовин типу алкіларилсульфатів і сульфонатів. Однак деякі автори вважають цей метод недосконалим, тому що його результати не завжди відповідають даним бактеріологічних досліджень молока.
В Україні та в країнах СНД на базі поверхнево-активних речовин запропоновано кілька препаратів: димастин, мастидин, маститодіагност, мастотест воронезький. Раніше для застосування на практиці було затверджено два препарати: мастидин і димастин.
У 1963 році для діагностики субклінічних маститів В. Мутовін запропонував реактив димастин. Крім поверхнево-активної речовини (сульфанол) та індикатора (фенолрот), до складу димастину входять також інші хімічні сполуки, які, на думку автора, зумовлюють особливу специфіку препарату. Для досліджень готують 5%-ний розчин димастину на дистильованій воді. В кожну лунку молочно-контрольної пластинки з відповідної частки вимені надоюють по 1 мл молока і дозатором додають 1 мл приготованого розчину димастину. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою в кожній лунці почергово протягом 10–15 с. Далі обліковують результати реакції за в’язкістю желе: негативна реакція (однорідна рідина) — (–); сумнівна реакція (сліди утворення желе) — (+, ++); позитивна реакція (згусток, який не можна викинути паличкою з лунки пластинки під час перемішування) — (+++); позитивна реакція (добре виражений згусток, який, перемішуючи, можна викинути паличкою з лунки пластинки) — (++++).
У 1968 році для дослідження молока на мастит М. Оксамитний запропонував простіший препарат — мастидин, до складу якого входять лише поверхнево-активна речовина сульфанол та індикатор бромкрезолпурпур. Для приготування 2%-ного розчину мастидину до 100 мл 10%-ного реактиву додають 400 мл дистильованої води. Техніка проведення проби на молочно-контрольній пластинці така сама, як і з димастином.
Результатів діагностичних тестів із димастином або мастидином для встановлення діагнозу недостатньо, їх потрібно підтверджувати іншими методами досліджень, насамперед рекомендується проба відстоювання. Вона грунтується на принципі осідання клітинних елементів за вільного відстоювання молока на холоді. У молоці здорових корів, зазвичай, мало клітинних елементів, тому в разі його відстоювання осад не утворюється. Якщо ж молочна залоза запалена, фізико-хімічні властивості молока змінюються, в ньому накопичується велика кількість клітин і коли його відстоювати, молоко швидко розшаровується, змінюється його зовнішній вигляд, з’являється осад. В разі постановки проби відстоювання молоко або секрет відбирають із часток вимені, які позитивно реагували на димастиновий чи мастидиновий тест. Для цього після видоювання корови та відключення доїльного апарата з однієї частки вимені надоюють 10 мл молока (або секрету) і ставлять на 16–18 годин у холодильник. Після цього проби переглядають візуально і вираховують результат. Оглядаючи пробу, звертають увагу на наявність осаду, кількість та характер вершків і колір молока. Молоко від здорових корів має білий або злегка синюватий відтінок, осаду не утворює. Від хворих на мастит корів молоко водянисте, змінюється консистенція вершків, вони стають тягучими, слизовими, пластівчастими.
Основною діагностичною ознакою в пробі відстоювання є наявність осаду. Утворення його в молоці свідчить про те, що корова хвора на мастит і підлягає лікуванню. Постійною ознакою наявності запального процесу в молочній залозі є збільшення кількості соматичних клітин (лейкоцитів). Нормальним вважається молоко, в якому близько 600 тис./см3 соматичних клітин. Кількість соматичних клітин у молоці визначають методом мікроскопічного підрахунку та з допомогою препарату мастоприм. Цей препарат можна використовувати під час діагностики корів на захворювання маститом. У зв’язку з тим, що більшість маститів — як клінічних, так і прихованих — супроводжується інфекційним процесом в організмі тварини, проводять ще й бактеріологічну діагностику. Однак для масових обстежень корів на фермах цей метод не можна вважати прийнятним.
За кордоном розроблено низку електронних приладів для діагностики субклінічних маститів. Вони функціонують на основі визначення електропровідності молока, що змінюється внаслідок запалення вимені. Із сучасних приладів для діагностики субклінічного маститу в корів розглянемо електронний детектор фірми "Драміньскі”(Польща).
Електронний детектор маститу призначений для швидкої діагностики великої кількості (безпосередньо на фермі) субклінічної форми маститу, що дає змогу вчасно лікувати тварин, аби запобігти переходу хвороби у клінічний стан. Електронний прилад складається з вимірювальної чаші з електродами, електронного модуля з дисплеєм LCD 3,5, який містить стандартну батарею живлення (9 В) та вимикач. Прилад виготовлено з поліпропілену, стійкого до атмосферних умов. Цей детектор маститу — високочутливий прилад, який функціонує на основі визначення електричного опору молока, що змінюється внаслідок запалення вимені корів. Якщо під час вимірювання на дисплеї приладу з’являється показник 250 одиниць або менше, то це свідчить про наявність у тварини субклінічної форми маститу й про те, що існує ризик переходу захворювання в клінічну стадію, 300 одиниць і більше вказує на те, що вим’я в доброму стані, для молодих корів (1–4 лактації) цей показник буде на рівні 370–400, у корів старшого віку (5 і більше лактацій) — 300–320 одиниць. Показник 250–З00 одиниць означає, що це проміжний стан між субклінічним маститом та здоровою молочною залозою.
Фірма IFU GmbH Diagnostic System (Німеччина) розробила досконаліший у практичному використанні пристрій для діагностики субклінічної форми маститу в корів — ММS 3000, який функціонує за принципом вимірювання електропровідності проб молока. Важливо, що цей пристрій, на відміну від детектора маститу фірми "Драміньскі”,здатний оцінювати проби молока, відібрані одночасно з усіх часток вимені корови, маючи для цього чотири діагностичні канали. Це дуже важливо в разі проведення масових обстежень усього поголів’я дійних корів на молочній фермі.
Метою наших досліджень було вивчення в порівнянні таких способів діагностики маститу в корів: мастидиновий тест та проба відстоювання; кількість соматичних клітин, із використанням препарату мастоприм; "Альфа-тест” фірми "ДеЛаваль”; електронний детектор фірми "Драміньскі”; електронний пристрій ММS 3000 фірми IFU GmbH Diagnostic System; бактеріальне обсіменіння молока.
Порівняльні експерименти з оцінкою різних способів діагностики корів на захворювання маститом проводили на базі молочної ферми сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Котовського Білоцерківського району Київської області під час періодичних обстежень поголів’я корів. Проби молока на аналіз за різними способами діагностики субклінічної форми маститу було відібрано з часток вимені 20 корів, які реагували позитивно (3 і 4 плюси) за базовим мастидиновим тестом.
За результатами порівняльних досліджень, точність установлення субклінічної форми становить: бактеріальне обсіменіння молока — 95%; мастидиновий тест та проба відстоювання — 90%; електронний пристрій ММS 3000 фірми IFU GmbH Diagnostic Systems — 85%; "Альфа-тест”фірми "ДеЛаваль”— 80%; електронний детектор фірми "Драміньскі”— 75%; кількість соматичних клітин, з використанням препарату мастоприм — 65%.
Усебічний аналіз отриманих результатів засвідчив, що мастидиновий тест із пробою відстоювання є досить точним: лише в двох корів із двадцяти одержали дещо сумнівні результати. Ефективний також "Альфа-тест”, він дає можливість у значно ширшому контексті розглядати результати діагностики порівняно зі стандартизованим методом визначення кількості соматичних клітин у молоці. Вісімдесят відсотків для "Альфа-тесту”— це досить високий показник, враховуючи те, що його використовують у чистоті й він не потребує додаткових аналізів, проби відстоювання тощо.
З електронних детекторів для діагностики субклінічної форми маститу дещо кращі показники одержали в разі використання пристрою ММS 3000 фірми IFU GmbH Diagnostic Systems, точність установлення субклінічної форми маститу — 85%. Крім того, цей портативний пристрій, порівняно з іншими способами діагностики субклінічного маститу, — на сьогодні найзручніший у користуванні.
Отже, діагностика маститу є ефективним способом оздоровлення поголів’я корів в умовах молочних ферм. Результати досліджень, проведених в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, засвідчують перевагу й перспективність сучасних електронних засобів діагностики субклінічних маститів порівняно з традиційними рідинними способами. В. Смоляр, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Джерело - http://ukragroportal.com
