Генетичний потенціал великої рогатої худоби на Вінниччині
Генетичний потенціал великої рогатої худоби на Вінниччині
Тваринництво області належить до інтенсивної галузі. Останніми роками науковці Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (ДСГДС) разом зі спеціалістами облплемоб’єднання та господарств області вивели заводський тип української червоно-рябої молочної породи, Подільський тип української чорно-рябої молочної породи та дві лінії Борда і Алема, які Міністерство сільського господарства і продовольства затвердило 26 березня 1996 року. Нині в області розводять три молочних породи: українську червоно-рябу молочну породу (яка становить 40,6% загальної кількості корів), українську чорно-рябу молочну породу (39,7%) і симентальську (19,7%). Поголів’я великої рогатої худоби стабілізувалось і становило на 1 січня 2006 року 423,1 тис голів, у тому числі 230,8 тис корів. Надій на корову проти минулого року зріс на 485 кг (15,6%) і становить 3598 кг молока на корову, за перший квартал 2006 року молочна продуктивність корів по всіх категоріях господарств збільшилась на 10,4%. Генетичний потенціал ВРХ на Вінниччині сконцентровано в 19 племінних заводах, з яких 4 спеціалізуються на розведенні української червоно-рябої, 13 — на розведенні Подільського типу української чорно-рябої і ще 2 заводи розводять симентальську породу. Це, зокрема, заводи: "Радівський” і "Родина” Калинівського району; "Перемога”, "Яланецький”, "Колос”, "Вила” Томашпільського району; "Олександрівський”, "Дружба” Тростянецького району; "Рідний край” Ямпільського району; "Устянський” Бершадського району; "Батьківщина”, "Михайлівський” Вінницького району; "Юхимівський” Шаргородського району; "Липовецький” Липовецького району. Окрім племінних заводів, 42 племрепродуктори займаються удосконаленням порід. Роботу з масивом червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід ведуть за принципом відкритої популяції, тобто з постійним залученням кращого світового генофонду голштинів та розведенням "у собі” кращих екземплярів популяції. Основним напрямом роботи науковців дослідної станції у базових господарствах є формування високопродуктивних селекційних стад, придатних для вирощування племінних бичків на елевер. Для цього у базових господарствах серед наявного поголів’я відбирають селекційний матеріал і способом індивідуального роздоювання виявляють потенціальну продуктивність тварин; на основі широкого використання бугаїв-поліпшувачів створюють тварин бажаної якості; застосовують чистопорідне розведення та здійснюють замовні парування. Важливою складовою формування високопродуктивних стад є якісна підготовка нетелей до отелення. Починаючи з 5–6 місяців тільності, нетелей комплектують в окремі групи по 30–35 голів, закріплюють за кращими майстрами машинного доїння, годують згідно з раціоном сухостійних корів, добавляючи 1,5–2 к. о. на ріст, двічі на день по 5–6 хв. (кожен прийом) масажують вим’я. Встановлено, що така підготовка нетелей до доїння дає можливість додатково за лактацію одержати від первісток 510–650 кг молока і сформувати вим’я, придатне до машинного доїння. На дев’ятому місяці тільності прогнозують продуктивність корів-первісток, яка залежить від живої маси й лінійних промірів: висоти в холці та косої довжини тулуба. Щорічно базовим господарствам доводять завдання з роздоювання корів, вирощування племінних бичків, поліпшення наявних і виведення нових ліній. На перспективу за цими господарствами залишається пошук і відтворення генетичного потенціалу з дальшим розведенням у товарній частині популяції. Ці господарства стали школою з інтенсивного ведення молочного скотарства. Особлива увага приділяється розробці перспективних селекційних програм. Так, для виконання розробленої в області програми якісного удосконалення худоби на 2005–2010 рр. спеціалісти державної племінної мережі разом із науковцями відбирають для парування високоцінних у племінному відношенні бугаїв, оцінених за якістю нащадків. Добір нащадків для штучного осіменіння є найбільш ефективним і дешевим способом досягнення прогресу в племінній роботі. Останнім часом поширюється використання кращого світового генофонду — червоно- і чорно-рябої голштинської породи. Науковці дослідної станції у базових господарствах вивчали вплив різних генотипів на продуктивність тварин, яка забезпечила б рентабельне ведення молочного скотарства. На основі досліджень виявлено тенденцію, яка свідчить, що з насиченням крові голштинської породи у помісних тварин підвищується надій та вихід молочного жиру (табл.3). Так, напівкровні за голштином первістки перевищували чорно-рябих ровесниць на 897 кг (23,5 %), тварини другого покоління генотипу 5/8 чпг 3/8 чп — на 1435 кг (37,6 %), генотипу 3/4 чпг 1/4 чп — на 1583 кг (41,4 %), помісні корови третього покоління — на 1609 кг (42,1 %). Сьогодні дійну череду потрібно формувати за рахунок уведення 3/4 кровних за голштином корів-первісток. Цей генотип в умовах дослідного господарства та ще низки господарств показав себе як найвищий ступінь реалізації генетичного потенціалу, а відтак — як найперспективніший для ведення ефективного молочного господарства. Корови з кровністю на рівні 75% різняться за надоями з тваринами інших генотипів на 525 кг. Для підвищення молочної продуктивності тварин червоно і чорно-рябої породи найбільш бажаним є використання 3/4 плідників для одержання 5/8 кровних тварин з високим надоєм та жирністю. За таким принципом використовують голштинську породу і в зарубіжних країнах, зокрема, в Угорщині. Особливістю розведення за лініями в голштинській породі є порівняно швидка заміна поколінь. З лініями працюють доти, поки бугаї-плідники дають нащадків, які переважають за племінною цінністю представників інших ліній і займають перші місця в породі. Аналіз молочного поголів’я базових господарств засвідчив, що 19,8% поголів’я належить до лінії Р. Соверінга; 18 — до лінії Анас-Адема; 17,9 — до лінії Монтвік Чіфтейна; до лінії Елевейшена — 14,3, до лінії Старбака — 10,3, до лінії Чіфена — 5,9 і до лінії Валіанта — 13,8%. У системі вирощування й оцінки нащадків важливе місце посідає роздоювання корів для селекції. У базових господарствах спеціалісти разом з науковцями під час огляду тварин та аналізу даних відбирають корів у биковиробничу групу для індивідуального закріплення за ними кращих нащадків-лідерів, аби потім одержати бугаїв потрібної кровності та генотипів. Важливою складовою після виявлення високопродуктивних корів є роздоювання новотільних корів протягом 3–4 місяців лактації, заснований на авансованій годівлі. Авансована годівля здійснюється за спеціально розробленою шкалою з урахуванням віку корови та її продуктивності протягом 3-4 місяців. Застосування індивідуального й масового роздоювання дає можливість за перших чотири місяці лактації одержати 40–45% річного надою молока від корови і збільшити кількість високопродуктивних корів (табл. 4). Щорічно на Вінниччині на підприємстві "Племсервіс” проводять агропромислову виставку й аукціон племінних тварин. Торік особливе місце серед експонатів було відведено великій рогатій худобі — і недарма, адже Вінницька область за поголів’ям ВРХ посіла перше місце в країні. Рекордисткою української червоно-рябої породи комісія визнала корову Кралю 15272 з племзаводу "Дружба” Тростянецького району, яка за одну лактацію дала 7685 кг молока жирністю 3,82%. Племзавод "Дружба” — багатогалузеве господарство з розвиненим тваринництвом. Поголів’я ВРХ — понад тисячу голів, у тому числі 302 корови. Від однієї корови протягом останніх п’яти років надоюють по 4650–4880 кг молока. В селекційну групу виділено корів з надоями понад 6 тис. кг. Господарство щорічно реалізує племінних бичків на елевер, теличок для господарств області та для своїх односельців. Серед корів чорно-рябої породи рекордисткою визнано корову Норка 7041 (маса — 650 кг, продуктивність, відповідно, — 7163 кг; 3,92%; 281 кг), яка належить племзаводу "Перемога” із с. Високе Томашпільського району. Тваринництво в цьому господарстві розвивається інтенсивним шляхом, щільність поголів’я в розрахунку на 100 га становить 65 голів, у тому числі 20 корів. Виробництво молока на 100 га становить 1020 ц, м’яса 125 ц. Рекордисткою симентальської породи в Києві на виставці 2003 року визнано корову Корейка 7023 з племзаводу с. Вила Томашпільського району, яка отримала диплом першого ступеня. Її продуктивність — 4852 кг молока жирністю 4,0% та 286,1 кг молочного жиру.
Запорукою формування високопродуктивних черід є висока інтенсивність росту ремонтних телиць на рівні 700–750 г середньодобового приросту. Із практики базових господарств встановлено, що між інтенсивністю росту й молочною продуктивністю корів-первісток існує тісний зв’язок. Що вищий середньодобовий приріст у телиць, то вища продуктивність корів-первісток. Отже, забезпеченість тварин кормами, інтенсивне використання бугаїв-плідників, оцінених за якістю нащадків, індивідуальний підбір з використанням замовних парувань, якісне вирощування ремонтного молодняку, підготовка нетелей до розтелення з подальшою оцінкою їхнього потенціалу в формуванні високопродуктивних родин — найголовніші елементи племінної роботи, які забезпечать генетичний прогрес у створенні високопродуктивних стад. С. Коваль, канд. с.-г.наук, Вінницька ДСГДС А. Германюк, заст. начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації С. Франков, заввідділом наукового забезпечення та с.-г. дорадництва Джерело - http://ukragroportal.com
